Міжнародний жіночий день — свято, що відзначається щорічно 8 березня в ряді країн як «жіночий день». Щорічно відзначається ООН як Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир. Історично з'явився як день солідарності трудящих жінок у боротьбі за рівність прав і емансипацію.
Широке поширення набула версія, згідно якої традиція відзначати Міжнародний жіночий день 8 березня була покладена «маршем порожніх каструль», який провели в цей день 1857 року робітниці текстильної промисловості і фабрик з пошиття одягу в Нью-Йорку на знак протесту проти неприйнятних умов праці та низької заробітної плати. Вони вимагали скорочення робочого дня, поліпшення умов праці, рівну з чоловіками заробітну плату. Ці жінки в той час працювали до 16 годин на добу, а праця їх був низькооплачувана. Однак Франсуаза Пік в декількох статтях (у співавторстві з іншими) показала, що даний факт не знаходить підтвердження, а легенда, ймовірно, була придумана в 1955 році, щоб відокремити традицію свята від комуністичної ідеології, що було важливо для борців за права жінок в Західній Європі і США в роки холодної війни.
8 березня 1908 на заклик нью-йоркської соціал-демократичної жіночої організації відбувся мітинг з гаслами про рівноправність жінок. В цей день більше 15 000 жінок пройшлися маршем через усе місто, вимагаючи скорочення робочого дня і рівних умов оплати з чоловіками. Крім того, висувалася вимога надання жінкам виборчого права.
У 1909 році Соціалістична партія Америки оголосила національний жіночий день, який відзначався аж до 1913 року в останню неділю лютого. У 1909 році це було 28 лютого. Пізніше, в 1910 році, делегатки з США прибули до Копенгагена на Другу Міжнародну Конференцію жінок-соціалісток, де зустрілися з комуністкою Кларою Цеткін.
Клара Цеткін у 1910 році, на Другій Міжнародній соціалістичній жіночій конференції, що проходила в Копенгагені 27 серпня в рамках Восьмого конгресу Другого Інтернаціоналу, запропонувала заснувати міжнародний жіночий день. Малося на увазі, що в цей день жінки будуть влаштовувати мітинги і процесії, залучаючи громадськість до своїх проблем.
У 1911 році перший Міжнародний жіночий день відзначався в Німеччині, Австрії, Данії і Швейцарії 19 березня, за пропозицією члена Центрального комітету Соціал-демократичної партії Німеччини Олени Грінберг, в ознаменування Березневої революції 1848 р. в Пруссії. У 1912 році цей день відзначався в тих же країнах вже 12 травня. У 1913 році жінки мітингували у Франції та Росії — 2 березня, в Австрії, Чехії, Угорщини, Швейцарії, Голландії — 9 березня, у Німеччині — 12 березня. У 1914 році єдиний раз жіночий день відзначався 8 березня одночасно в шести країнах: Австрії, Данії, Німеччині, Нідерландах, Росії та Швейцарії. В той рік число 8 березня випало на неділю.
Так як Росія жила тоді, на відміну від всієї Європи, за юліанським календарем, то «Міжнародний жіночий день» святкували не 8 березня, а 23 лютого. В Росії цей день почали відзначати щорічно з 1913 року.
Як це не дивно, але саме «Міжнародний Жіночий День» 1917 року переріс у Лютневу революцію, яка в свою чергу призвела до Жовтневого перевороту і привела до влади кривавий режим Більшовиків.
В СРСР 8 березня довгий час був звичайним робочим днем, і лише 8 травня 1965 року, напередодні 20-річчя Перемоги у Великій вітчизняній війні, «Міжнародний жіночий день — 8 березня» був оголошений в Радянському Союзі святковим днем.
Багато хто сумнівається, що це свято дійсно «міжнародне». Проте, ще в 1977 році ООН, за пропозицією СРСР, прийняла резолюцію 32/142, призвавши всі країни проголосити 8 березня днем боротьби за жіночі права – «Міжнародним жіночим Днем».
Незважаючи на витки історії, свято прекрасної частини людства – перш за все свято, що викликає найкращі почуття в людей. Якби будь-яка влада намагалася б заборонити святкування 8 березня, можна було б тільки уявити розмах опору таким діям. Тож нічого іншого не залишається, окрім як насолоджуватися цим святом жінок, весни та краси. Святкування 8 березня в Україні включає сталий «ритуал» дарування жінкам квітів і подарунків.
Немає коментарів:
Дописати коментар