Казкові пазли

 Любі читайлики! Вже засумували в очікуванні свята? Казкові пазли допоможуть вам корисно та цікаво провести останній день цього року! Зустрічайте Новий рік КАЗКОВО!!!

Зимова казка у бібліотеці

 

Пазли складай - Миколая виглядай!

60



Святий Миколай

 

Зимові загадки

 

Відгадувати та загадувати загадки — одна з улюбленіших забав для дітей. Водночас загадки сприяють розвитку мислення і фантазії. Пропоную вам добірку загадок про зиму українською мовою.

В добірці ви знайдете зимові загадки про сніг та кригу, про ялинку, санчата, ковзани та ковзанку, про явища природи та зимових тварин.

Новинки дитячої та підліткової літератури 2021 року! ЧИТАЙ!

 

Казкові зимові читання

Книжкова віхола добра казки чудові принесла!!!

Ох, скільки ж тут цікавезних казочок!!! Улюблені усіма "Морозко" та "Дванадцять місяців", "Мороз Іванович" та "Два Морози" та ще багато інших, які ви можете ПРОЧИТАТИ онлайн чи завантажити, ПОДИВИТИСЯ фільм чи мультиплікаційний фільм, ПОСЛУХАТИ аудіо!

НЕ ЗВОЛІКАЙ - ЗИМОВУ КАЗОЧКУ ЧИТАЙ!

Віршики про зиму

 

Падав сніг на поріг

Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.Воронько Платон

Випав сніг

Вдягнувшись тепліше,
Морозяним ранком
Мариночка вийшла
І стала на ґанку.
— Як гарно навколо!
Все вкрилось кругом
Пухнастим та чистим
Блискучим сніжком.

У білому вбранні
Зелені ялини.
Під сніг, як під ковдру,
Сховались рослини,
Щоб їх не дістали
Морози страшні,
Щоб взимку заснути
Й ожить навесні.

Ставаймо на лижі,
Сідаймо в санчата,
Берімо коньки,
Щоб стрілою помчати!
Хай щоки щипає
Мороз жартома!
Хороша погода!
Весела зима!Забіла Наталя

Зимонька

Зимонько, голубонько
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.

Всім рум'яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєшь ковзанки
В нашому дворі.Забашта Любов

Дивні квіти

Дивні квіти
Розпустились
На шибках вікна.
Це Морозкові
Приснилась
Уночі весна.Качан Анатолій

Крихти хліба

З лісосмуг, де свищуть сніговиці,
Де не стало корму і тепла,
Перебрались лагідні синиці
У садки до нашого села.

В завірюху, ожеледь, морози
Стукають синиці у вікно,
З горобцями ділять на дорозі
Крихту хліба мерзлу і зерно.

Пригощав пташок я з годівниці
І почав нарешті відчувать,
Що для когось крихта — це дрібниця,
А для пташки — жить чи замерзать.Качан Анатолій

На лижах

Сніги упали свіжі,
Прослався білий шлях,—
Візьму я бистрі лижі,
Полину наче птах.

Засніжена дорога
Зникає десь у млі —
Коли б летіти змога
На голубі шпилі.

В далеку Верховину,
Що мріє у півсні,
У тиху полонину,
В Карпати чарівні!Марійка Підгірянка

Два плюс два

Мені на долоню
Злетіли з хмаринки
Дві білі сніжинки
І ще дві сніжинки.

А разом виходить
Якась дивина —
А разом виходить
Краплина одна!Качан Анатолій

На лижах

Сніги упали свіжі,
Прослався білий шлях,—
Візьму я бистрі лижі,
Полину наче птах.

Засніжена дорога
Зникає десь у млі —
Коли б летіти змога
На голубі шпилі.

В далеку Верховину,
Що мріє у півсні,
У тиху полонину,
В Карпати чарівні!Марійка Підгірянка

Ялиня

Сива матінка-зима
Молоду яличку
Одягала крадькома
В снігову спідничку.

Обтрусило ялиня
Снігову спідничку,
Бо зелене убрання
До лиця яличкам.

У своєму убранні
Юні ялинята
Дуже милі, осяйні
В новорічні свята.Воронько Платон

Веселий сніг

Падав сніг,
Падав сніг –
Для усіх, усіх, усіх,
І дорослих і малих,
І вселих і сумних.

Всім, хто гордо носа ніс,
Він тихцем сідав на ніс.
А роззяв, як на сміх,
Залетів до рота сніг.

Вереді за комір вліз
І довів його до сліз.
А веселі грали в сніжки –
Сніг сідав їм на усмішки
І сміявся з усіма:
- Ой, зима, зима, зима!Сенатович Оксана

Віхола

Віхола, віхола
До мороза їхала,
Саночки мальовані,
Снігом напаковані,
Кониками зайчики,
Сірі Побігайчики.
Сани розігналися,
Зайчики злякалися,
Віхола схопилася,
В полі закрутилася.
Віхола, віхола,
Ти куди заїхала!Перелісна Катерина

Ой летять сніжинки

Ой, летять, летять сніжинки
На будинки, на ялинки,
На дороги, на поля —
Біла-біла вся земля!
Сніг лапатий, сніговій...
Здрастуй, свято — Рік Новий!

Вийшов Дід Мороз з хатинки,
Зупинивсь біля ялинки,
Нас чекає на сніжку
В срібно-білім кожушку.

У вогнях ялинка сяє,
А Снігуронька співає:
— Люба зимонько-зима!
Веселіш, як ти, нема!Бойко Григорій

Ковзани-пустуни

Є у мене ковзани,
Ковзани-пустуни.
Тільки ранок наступає —
Вже на вулиці вони.
їм сподобавсь дуже лід —
Я ж спізнився на обід.
І мені сказала мама:
— Просто горе з ковзанами!
Отакі-то ковзани,
Ковзани-пустуни!Бойко Григорій

Новорічна пригода

В нашу хату зайшов уночі
Дід Мороз із мішком на плечі
І говорить: "Із темних дібров
Я до вас дуже довго ішов..."

А мене бере сумнів чогось:
Хто насправді оцей Дід Мороз?
Може, він не із темних дібров?
А з бюро добрих послуг прийшов?

Дід Мороз ці думки відгадав,
Та ні слова мені не сказав.
Він лише мені руку потис —
І я інеем білим обріс!Качан Анатолій

Січень

Подивіться січень йде,
Новий Рік до нас веде.
Покружляли дві сніжинки,
Тихо сіли на ялинку,
А ялинка чепуриться,
Прикраша свою спідницю –
Кольоровими кульками,
Різнобарвними сніжками,
Бо збирається, малята,
Завітать до нас на свято.Коваленко Олена

Гість зими

Ось і знову зима білоброва
Побілила поля і хати,
Заквітчала у іній діброву,
Через річку наводить мости.

Поспішає зима, поспішає,
Підганяє мороз, холоди:
Скоро, скоро з далекого краю
Рік Новий завітає сюди.

Під кружляння веселих сніжинок
Почали готуватись і ми,
Щоб зустріти при світлі ялинок
Найдорожчого гостя зими.Качан Анатолій

Грудень

Грудень тихо наступає,
Землю снігом посипає.
Подивись лишень сюди –
Та це ж зайчика сліди.

Де ж наш сірий заховався? –
Він у білу шубку вбрався.
Більше зайчик не боїться
Ні вовчиська, ні лисиці.Коваленко Олена

Лісова ялинка

В лісі випав білий сніг,
Наступає Новий рік.
Стали думати звірята,
Як зустріть чудове свято.

- Ось ялинка зелененька,
Ні велика, ні маленька.
Ми прикрасимо її,
Заспіваємо пісні.

Білка принесла горішки,
Їжачок – гриби та шишки,
Ведмежатко – пряники
Та смачні медяники.

Дятли, снігурі й синиці
Посідали на ялинці
І сказали: «Пишну хвою
Ми прикрасимо собою».

Дуже гарна і розкішна
У звірят ялинка вийшла!Паронова Віра

Зимова пісенька

Зимонько, де ти?
Намети замети.
Ми тебе стрічатимем
З лижами й санчатами,
З ковзанами на льоду...
А зима гукає: – Йду!Бойко Григорій

Гостює в нас зима

Летять, летять сніжинки
На поле, ліс і сад,
Веселий свій таночок
Танцює снігопад.
Надворі – лютий холод,
Тепла давно нема.
Заліз в копичку зайчик
І солодко дріма.
Мете хвостом лисичка
Сніжок біля сосни.
В барлозі спить ведмедик,
Солодкі бачить сни.Кленц Володимир

Моя ялиночка

Ялиночко зеленая,
Ялиночко моя!
Яка ж бо ти гарнесенька,
Яка ж бо ти мала!
Тебе я навіть ручками
Навколо обійму

І з гілочки Снігуроньку
Погратися візьму.
Не гнівайся, ялиночко!
Я тільки лиш на мить!
Я хочу ту Снігуроньку
Колядки научить!Перелісна Катерина

Пісня Сніжинок

Зима — це наша мати,
А хмара — наша хата.
Усі ми сестри рівні,
Сніжиночки - царівни.

Наш коник, скорий вітер,
Розносить нас по світу.
Ланам осиротілим
Тчемо тепленький килим.

Ми бідному садочку
Тепленьку тчем сорочку.
І навіть кожну стежку
Вдягаємо в одежку.

Ми любим танцювати,
Літати і кружляти,
А як затихне вітер —
Лягти і відпочити.Віра Ворскло

Снігу, білий сніжку

Снігу, білий сніжку!
Посипай доріжку!
Насип цілу гору
Біля цього двору.

Тут дітки маленькі,
Гуляти раденькі,
У них голосочки,
Як срібні дзвіночки.Перелісна Катерина

Зима

День надворі білий-білий,
біле все навкруг,—
наче лебеді летіли
і губили пух...

Наче з вишень у садочку
вітер цвіт зірвав...
Наче Львів нову сорочку
спозаранку вбрав...

Білий коник спозарання
білим шляхом біг...
Притягнув на білих санях
сніг.Хоросницька Марія

Зима ось-ось прилине

Пов'яли пишні квіти,
Затих осінній сад.
Туманом ліг на віти
Холодний листопад.

Повільно на світанні
Бреде він у степах,
Де листячком останнім
Легкий мороз пропах.

В полях затихли луни,
Замовкли трактори,
А над зеленим руном
Розносяться вітри.

Зима ось-ось прилине,
В снігах засне земля,
І пісня хуртовини
над нею загуля.

Навстріч вітрам крилатим
В долину до ріки
Із гірки на санчатах
Помчаться малюки.Мегелик Дмитро

Для потішечки

Попід вікнами Мороз
Ходить-щулиться,
То загляне у садок,
То на вулицю:
- Де ж це дітоньки малі
Поховалися,
Та невже ж вони мене
Ізлякалися?
Я ж їм шкоди не зроблю
Анітрішечки,
Тільки носика вщіпну
Для потішечки!Перелісна Катерина

Ялинка

Похвалилася Яринка:
— Є у мене вже ялинка!
Ще нема ні в кого, знаю,—
з вас усіх я перша маю!..
Ще й таку, що навіть мати
ледь внесла її до хати...
— Ти, Яринко, не хвалися,—
обізвалася Орися.—
Новий рік і нам не будень!
В кожного ялинка буде!
— Гарна!
— Пишна!
— Аж до стелі! —
голоси дзвенять веселі.
Сумно лиш промовив Гнатик:
— Щоб таку ялинку мати,
треба їхати в Карпати
і сокирою зрубати...
— Ой! — здригнулася Яринка.—
Буде боляче ялинкам!
Я свою віддам охоче...
Хто мою ялинку хоче?..
Соня в бік штовхає Славу,
Переглянулись лукаво...
— Ні, такому не бувати!
Краще разом святкувати!
Раз ми дружим нерозривно,
то святкуймо колективно!..
Не було вагань-зупинки:
— На ялинку до Яринки!
— Заспіваєм хором, соло...
— Круг ялинки підем колом!..
— І тобі «спасибі», Гнате,
скажемо, щоб чула мати,
за ялинки ті, що в лісі,
що не будуть гори лисі!Хоросницька Марія

Лютий

Лютий морозець гукає –
Малюки нехай тікають.
То пройма до кісточок —
Одягаю кожушок,
Починаю в сніжки грати —
Він хапає рученята,
Одягаю рукавички —
А мороз щипає щічки.Коваленко Олена

Казку слухай, дітвора!

 

Чорнобиль у літературі: книги про українську трагедію

 До Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС бібліотека КЗ "Компаніївське НВО" підготувала огляд літератури "Чорнобиль в літературі: книги про українську трагедію"

14 грудня – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

 

Чорних дат у людства є немало

Кожна з них – це міна під прогрес.

Найстрашніше, що усіх спіткало,

Вибух на Чорнобильській АЕС.

Ліквідатори Чорнобильської катастрофи – приклад самопожертви та самовідданості. Тож у День вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС низько схиляємо голови перед тими, хто віддав життя, зупиняючи ядерний смерч, хто відвів біду від прийдешніх поколінь. Висловлюємо слова щирої подяки усім ліквідаторам, хто зробив вагомий внесок у справу подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній станції стався вибух. Катастрофа забрала здоров'я та життя багатьох людей, які відчайдушно боролися з наслідками аварії. Такою ціною вдалося врятувати світ від ще серйознішої катастрофи.

Вражаючі факти про ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС та відважних ліквідаторів:

1. ПЕРШІ ДНІ КАТАСТРОФИ

У перші дні аварії основні зусилля спрямовували на зниження радіоактивних викидів зі зруйнованого реактора, аби запобігти серйознішим наслідкам.

2. ЧЕРГУВАННЯ В РАДІОАКТИВНІЙ ЗОНІ

Ліквідатори працювали в небезпечній зоні позмінно: ті, хто набирав максимально допустиму дозу радіації, виїжджали, а на їхнє місце приїжджали інші.

3. НАДЗВИЧАЙНА СИЛА ВОЛІ СЛАБКОЇ СТАТІ

Крім чоловіків на службу було взято багато жінок: кухарки, медики, дозиметристи. Їх робота межувала зі смертельною небезпекою.

4. ПІК ЛІКВІДАЦІЇ

Основна частина ліквідаційних робіт була виконана у 1986–1987 рр. У них брали участь приблизно 240 тисяч людей.

5. "ЗНИКЛИЙ БАТАЛЬЙОН"

Влада тривалий час навіть не визнавала факту використання мобілізованих у ліквідації аварії на ЧАЕС. І в історію ці майже 700 ліквідаторів увійшли як "зниклий батальйон". Усього ж на атомній станції в перші роки працювали понад чверть мільйона ліквідаторів.

6. ЗАГАЛОМ "САРКОФАГ" БУДУВАЛИ БЛИЗЬКО 600 ТИСЯЧ ОСІБ

Наприкінці 1986 року реактор накрили спеціальним "саркофагом", задля запобігання розповсюдженню радіоактивних часток. Укриття було збудоване добровольцями та мобілізованими солдатами, яких пізніше назвуть ліквідаторами. За весь час будівництва "саркофагу" їх нараховувалось близько 600 тисяч осіб з усього тодішнього СРСР.

7. СПЕЦОДЯГ ПОЖЕЖНИКІВ

Деякі рятувальники працювали у радіоактивній зоні без респіраторів. Спецодяг видавався та змінювався раз на тиждень.

8. РОЗПЛАТА ЖИТТЯМ ТА ЗДОРОВ'ЯМ

Зупинити активне виверження радіоактивних речовин зі зруйнованого реактора вдалося лише ціною масового опромінення тисяч ліквідаторів.

9. ФОТО ТА РЕЧІ ГЕРОЇВ

Зараз у Києві діє національний музей "Чорнобиль", в якому можна дізнатися про подробиці аварії, переглянути особисті речі ліквідаторів, історичні фото, документальні фільми про Чорнобиль.

10. ВШАНУВАННЯ ЛІКВІДАТОРІВ

Пам'ятники ліквідаторам і жертвам Чорнобильської аварії є в багатьох містах України, Росії та Білорусі. Зокрема, 25 квітня 2011 року у столиці відкрито скульптуру пам'яті пожежних-ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній станції.

РЕКОМЕНДУЮ ОЗНАЙОМИТИСЯ:

- 14.11 - День вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЕС: URL: https://www.youtube.com/watch?v=eo5jadflwn8 (Режим доступу 13.12.2021р.).

- Чорнобиль: Два кольори часу

Документальна кінотрилогія режисера Ігоря Кобрина знята "по гарячим слідам" зразу після аварії. Це був перший фільм про Чорнобиль, який показали у СРСР на центральному телебаченні. Саме робота Ігоря Кобрина лягла в основу серіалу НВО та Sky Atlantic "Чорнобиль". Оригінали трилогії зберігаються у ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, однак у відкритому доступі є коротка версія кінотрилогії "Чорнобиль. 3828":

URL:https://www.youtube.com/watch?v=YFplLr4US5k.(Режим доступу 13.12.2021р.) Також рекомендуємо інтерв'ю режисера для порталу "Радіо Свобода":.

- Розсекречена історія. Чорнобиль: що встановило розслідування катастрофи?

URL:https://www.youtube.com/watch?v=G2qulMBzjmI.(Режим доступу 13.12.2021р.)

У тематичному випуску науково-просвітницької телепрограми “Суспільного” відомі українські історики спільно з ліквідаторами аварії на ЧАЕС намагаються розібратись у тому, хто дійсно винний у найбільшій в історії людства техногенній катастрофі.

- Розщеплені на атоми: URL:https://www.youtube.com/watch?v=UGOFUNj7c00.(Режим доступу 13.12.2021р.) Телевізійний фільм, що поєднує в собі елементи художньої стрічки та документального кіно. Автори намагаються одночасно розповісти історії реальних очевидців катастрофи та підсилити емоційний фон художніми сценами, що межують з документальними інтерв'ю. Доступ.

- Земля забуття. Французько-український художній фільм, який розповідає про Чорнобильську катастрофу через призму особистої трагедії звичайних жителів Прип'яті. Стрічка стала дебютом для французької документалістки Мішель Боганім. У фільмі зіграла голлівудська акторка українського походження Ольга Куриленко.

- ЛІКВІДАТОРИ. Одразу після вибуху: URL: https://www.youtube.com/watch?v=bcDv_hdVno0 (Режим доступу 13.12.2021р.)

- Чорнобиль. Як сталася аварія на ЧАЕС [Mike Bell]: URL: https://www.youtube.com/watch?v=_dNMg7Y1Y04 (Режим доступу 13.12.2021р.). У цьому відео на простому рівні розбираються і аналізуються причини аварії на 4 енергоблоці Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 року.

- Ті, що стали до бою першими: Володимир Правик і Віктор Кібенок – пожежники-ліквідатори аварії на ЧАЕС: URL:https://ck.ridna.ua/2020/04/26/ti-shcho-staly-do-boiu-pershymy-volodymyr-pravyk-i-viktor-kibenok-pozhezhnyky-likvidatory-avarii-na-chaes/ (Режим доступу 13.12.2021р.).

Листок. Дмитро Павличко

Не з Левіта нових полотен, А з під чорнильних долин Мені назустріч явір злотне Іде, як грізний паладин.

Іде. Нема при ньому зброї,

Та я тремчу. Я знаю все.

Йде, мов солдат з передової,

Що руку в рукаві несе,

Свою одірвану лівицю,
Вже неживу, та ще в сукні…
Йде навпрошки через пшеницю,
Щось хоче мовити мені.

Він листя кидає шалене,
А кров із рукава – дзюрком.
Кричу я: – Не підходь до мене,
Бо вб’єш мене одним листком!

Не винен я, що все те сталось,
Що розкололась неба твердь,
Що в золотом покриту галузь
Ми атомну впустили смерть!

Він шепче: – Винен! – і поволі
Проходить в скорбності німій.
І спалює мене на полі
Улюблений листочок мій.

Ліквідаторам аварії на ЧАЕС

Неначе безсмертні боги пірнали в шалений вогонь, крізь призму мовчання, крізь призму тривоги, крізь призму болю розчавлених скронь та побитих долонь. Атом вгризався у спини, в грудини, в зашарпані крила і залишав сам на сам із тишою. Атом розривав свідомість і невагомість ставала все ближчою. Засурмив третій Ангел, крізь озонову виразку впала отруйна роса. А вони, неначе безсмертні боги крізь сни тримали на собі небеса. Іваніцька Т.

Героям Чорнобиля Коли зловісна блискавиця Сторуко в серце уп’ялась, І опалила ваші лиця, І в танці дикому зайшлась, Коли вже й хмари спопеліли У знавіснілому вогні, – Ви смерть приборкати зуміли На тім, останнім рубежі. Не віддали їй на поталу Світанків наших ніжний щем, Ви, як один супроти стали, Пекельним січені дощем. У тій жорстокій веремії Ви до кінця тримали бій І пронесли свої надії Крізь вогнецвіт своїх надій. Шумлять жита, як і раніше, Пливуть у небі літаки… За вас історія допише Суворі подвигу рядки. Задворний В.