11/09/2022

Бібліопорадник "Як покращити свої навички читання"

Скільки слів на хвилину ви читаєте? У середньому це, зазвичай, 120–180. А хотіли б читати втричі швидше? І не просто пробігати текст очима, а розуміти і засвоювати прочитане? Якщо так, то саме час розвинути швидкочитання — суперскіл, завдяки якому зможете читати по 20 книжок на місяць.
Що таке читання, швидкочитання і до чого тут «сакади»?
Як розвинути швидкочитання?
Скористайтеся нашими бібліопорадами та читайте ще більше!!!
(Презентацію створено на основі матеріалів https://osvitoria.media/.../yak-chytaty-vtrychi-shvydshe.../)

 

09/09/2022

9 вересня - 253 річниця з дня народження Івана Петровича Котляревського

 


Іван Петрович Котляревський народився 9 вересня 1769 року в Полтаві у родині канцеляриста міського магістрату. У 1789 року Котляревські внесені до списку дворян. Хлопець навчався в Полтав­ській духовній семінарії, служив у Новоросійській канцелярії в Полтаві, учителював у поміщиць­ких сім’ях Золотоніського повіту; вивчав фольклор та звичаї народу. Протягом 1796-1808 рр. І.  Котляревський перебував на військовій службі, у 1806-1812 рр. брав участь у російсько-туре­цькій війні. У Петербурзі без відома Котляревського стараннями колезького асесора М. Парпури у 1798 році виходить у перших трьох частинах «Енеида, на малороссійскій языкъ перелиціованная И. Котляревскимъ». Згодом, у 1808 році, книговидавець І.Глазунов повторив це видання. У 1809 році Іван Котля­ревський сам готує до друку і видає в Петербурзі поему «Вергилиева Энеида, на малороссийский язык переложеная И. Котляревським» у чотирьох частинах. На титулі містилося авторське заува­ження: «Вновь исправленная и дополненая противу прежних изданий». І. Котляревський у 1810 році вийшов у відставку в чині капітана, став наглядачем Будинку для ви­ховання дітей бідних дворян (у Полтаві). На цій посаді перебував майже до кінця життя. У 1812 році він сформував український козацький полк на війну з Наполеоном. У 1813-1814 роках, виконуючи воєнні доручення, виїжджав у ставку російської армії в Дрезден, Петербург, Кременчук. У 1818 році став членом масонської ложі «Любов до істини», був обраний членом Харківського товариства любителів красного письменства. Іван Котляревський у 1818-1821 рр. працював директором Полтавського театру. Сприяв ви­купу з кріпацтва актора М.Щепкіна. У 1819 році написав драматичні твори «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник». У 1821 році Котляревський став почесним членом петербурзького Товариства любителів росій­ської словесності, був скарбником і книгохранителем Полтавського відділення Російського біблій­ного товариства. У 1827-1835 рр. І. Котляревський був попечителем Полтавського благодійно- лікувального закладу.

Іван Петрович Котляревський помер 10 листопада 1838 року. Похований у Полтаві. Смерть зачи­нателя нової української літератури була великою втратою для всієї України. «Все сумує», — ска­зав молодий Тарас Шевченко у вірші «На вічну пам’ять Котляревському», в якому пророкував безсмертя авторові «Енеїди»: Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди, Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть!  

Творча спадщина І. Котляревського — це поема «Енеїда», п ’ecu «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», послання-ода «Пісня на новий 1805 год пану нашому і батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну», переклад російською мовою уривків із праці Дюкела «Євангельські роздуми, розподілені на всі дні року...», переспів вірша давньогрецької поетеси Сапфо «Ода Сапфо». Івана Петровича Котляревського вважають зачинателем нової української літератури.

Цікаві факти;

1. Багато біографів схиляються до того, що саме через нещасливе кохання учитель Котляревський пішов в армію і до кінця життя так і не одружився. Коли 25-річний Котляревський працював домашнім учителем у пана в селі Золотоноша, закохався в 20-річну Марію – бідну родичку господаря. Батько її до Котляревського ставився добре, але Марія вже була обіцяна иншому, про що й сказали учителеві. Він негайно покинув і той маєток, і цивільне життя, й пішов в армію. У 27 років став кадетом Сіверського карабінерського полку. Із армії пішов капітаном, хоч міг дослужитися до вищих чинів.

2. Віддав 25 років службі на посаді наглядача (директора) дому виховання дітей бідних дворян у Полтаві. За це одержав від царя чин майора. Цар Олександр І приїхав до Полтави 1818 року та запитав, чи не нагородити за громадські заслуги відставного капітана Котляревського гідним цивільним чиновницьким титулом. Полтавські чиновники відказали що він смертельно образиться і краще дати йому чин майора. Із армії у відставку Котляревський пішов "с правом ношения мундира". Це давало меншу зарплату, ніж у звичайного цивільного чиновника. Але він не хотів розлучатися з мундиром.

3. "Енеїда" Котляревського була в бібліотеці Наполеона. Великий князь Микола Павлович — майбутній цар Микола І — попросив собі аж два примірники. А радянські дослідники підкреслювали, що "Енеїда" Котляревського була у Леніновій бібліотеці. "Енеїду" Котляревського російською перекладали тричі.

4. Краєзнавцям вдалося дізнатися, що в Івана Котляревського була таємна покровителька. На початку ХІХ століття в Полтаві створилося таємне «Товариство малоросійське». Одним з його членів і співавтором програмних документів був Котляревський. Після повстання декабристів у цій справі проводилося слідство, але Івана Петровича до відповідальності не притягнули. Знавець літератури Євген Руднєв знайшов в одному з сибірських архівів лист Сергія Волконського, де є такий рядок: «Котляревського від каторги врятувала жінка, яка його любила».

Науковці перебрали всіх мешканок округи і вирахували найбільш підходящу кандидатуру: Варвара Рєпніна – дружина генерал-губернатора Миколи Рєпніна, вони 17 років прожили в Полтаві та тісно спілкувалися з Котляревським. Микола навіть подарував письменнику свій портрет. А Варвара замовила йому переклад з французької роботи Дюкена для Полтавського інституту шляхетних дівчат - три томи по 500 сторінок французького чтива він перекладав 15 років.

5. Прямих нащадків Котляревський не залишив. Перед смертю відпустив на волю кріпаків — шість душ. А дім на горі в Полтаві заповів своїй економці, Мотрі Векливечивій, унтер-офіцерській вдові.

 

08/09/2022

Міжнародний день грамотності

 Міжнародний день грамотності – свято, що відзначається щорічно 8 вересня та символізує досягнення усього людства, адже грамотність – це один із критеріїв, який відрізняє прогресивне суспільство від примітивного.

Три складові – мудрість, розум і грамотність – це основа нашого логічного сенсу буття в житті.
Спілкуючись у соцмережах, ми відразу бачимо рівень грамотності співрозмовника, за кількістю помилок в його постах.
Свій розум кожен виявляє своєю бесідою – скажи мені декілька думок, і я скажу, хто ти. Народна мудрість говорить: «Яка головонька, така й розмовонька!».
Вміння читати - лише мала частина вміння бути грамотною людиною, а ось здатність використовувати прочитане, отримуючи вигоду для себе, оточуючих вас людей, близьких і сім’ї - це більш вагома частина вміння бути грамотним, хоча і не завжди вирішальна.
Починаючи з 1966 року ЮНЕСКО відзначає Міжнародний день грамотності, намагаючись саме в такий спосіб привернути увагу суспільства й мобілізувати міжнародну суспільну думку, щоб збудити його інтерес і досягти активної підтримки зусиль, спрямованих на розповсюдження грамотності — однієї з головних сфер діяльності ЮНЕСКО починаючи з часів її першої Генеральної конференції в 1946 році. Традиція щорічно відзначати цей день започаткована відповідною рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неграмотності, що відбулася в Тегерані у вересні 1965 року. Саме ця конференція рекомендувала оголосити 8 вересня, дату урочистого відкриття конференції, Міжнародним днем грамотності та святкувати його щорічно в усьому світі.
Грамотність - свято для людства, яке досягло вражаючого прогресу в цій галузі, довівши кількість грамотних людей у світі до чотирьох мільярдів. Однак грамотність для всіх - дітей, молоді та дорослих - ще не до кінця досягнута мета. Боротьба з неписьменністю як і раніше залишається завданням величезного масштабу і складності. Незважаючи на помітні успіхи багатьох країн, більше 860 мільйонів дорослих залишаються неписьменними, а більше 100 мільйонів дітей не ходять до школи.
Боротьба з неписьменністю як і раніше залишається завданням величезного масштабу і складності.
Грамотність-основа для стійкого розвитку і миру. Це право людини,яке вона неодмінно має реалізувати.
Будьмо грамотними-покращуємо своє життя і світ навколо!

07/09/2022

Електронні версії підручників для 5 класу КЗ "Компаніївський ліцей (згідно замовлення)

 Електронні версії підручників для учнів 5-х класів

https://lib.imzo.gov.ua/yelektronn-vers-pdruchnikv/5-klas-nush/ - посилання на всі підручники.

ДОРОГІ П'ЯТИКЛАСНИКИ! Підготувала для вас презентацію, де швидко знайти підручники, якими ви будете користуватися у цьому навчальному році, згідно замовлення відповідних авторів. 

УСПІШНОГО НАВЧАННЯ!!!











Електронні версії підручників для учнів 1-11-х класів:


06/09/2022

День читання книг

 


🗓️6 вересня.
💠У цей день рекомендують просто сісти, розслабитись і прочитати книгу від корінця до корінця.
#️#️#️#️#️🌐У соціальних мережах до 6 вересня створили спеціальний хештег
💠День читання книг…
Важко сказати чи це свято... Але привід для того, щоб читати – і справді вагомий. Хоча тим, хто любить читати, жодні приводи не потрібні. Вони просто це роблять – читають.
💠«Я швидше читатиму якийсь каталог чи розклад, аніж не читатиму нічого», – говорив письменник Сомерсет Моем. А Корнелія Функе у своїй «Чорнильній крові» писала: «Правда, дивно, що коли книжку прочитати кілька разів, вона стає набагато товщою? Наче при кожному читанні щось залишається між сторінок. Почуття, думки, звуки, запахи… І коли ти через багато років знову гортаєш книгу, то знаходиш там себе самого – дещо молодшого, трохи не такого, як зараз, немовби книга зберегла тебе між сторінок, як засушену квітку – замість знайомого і чужого»…
Джерело: https://www.facebook.com/photo/?fbid=3320989661515203&set=gm.5618688164841375&idorvanity=404139549629622

03/09/2022

Історична бібліорозвідка: Аудіоверсія книги першої «Історії України від діда Свирида».




Аудіоверсія книги першої «Історії України від діда Свирида».
Період від найдавніших часів до Ярослава Мудрого.
Загальний час звучання – 15 годин, 14 хв., 17 сек.
Текст читає Євген Малуха
Аудіокнигу виготовлено Студією звукозапису і
озвучення ФОННАЦІЯ ПРОДАКШН
доступні формати: mp3, а також m4b