Читачі бібліотеки, учні 3-А класу провели відеофлешмоб "Про рідну Батьківщину українськими народними прислів'ями та приказками". Мета цього заходу у залученні читачів бібліотеки до вивчення народної мудрості, пошук її у фонді бібліотеки, виховання у дітей любові до рідної країни, її коренів, збереження національної культури.
У пік голоду в Україні щохвилини вмирало 17 людей, 1 тисяча – кожну години, майже 25 тисяч – щодня
У останню суботу листопада в Україні вшановують пам'ять жертв голоду, штучно організованого радянською владою. Цьогоріч цей день випадає на 26 листопада.
З нагоди Дня пам'яті жертв Голодомору 5.ua підготував десять історичних фактів у цифрах, які дають зрозуміти увесь масштаб трагедії.
Ми пам'ятаємо...
1. Голодомор в Україні тривав 17 місяців (з квітня 1932 р. по листопад 1933 р.). Дослідники називають різні цифри загиблих під час голодомору: 4, 5, 7 та 9 мільйонів.
2. З урахуванням непрямих жертв (внаслідок повного фізичного виснаження, тифу, кишково-шлункових отруєнь, канібалізму, репресій, самогубств на грунті розладу психіки та соціального колапсу), за приблизними підрахунками, голодомор забрав життя 14 мільйонів людей.
3. Пік голодомору прийшовся на весну 1933 року. В Україні тоді від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1 тисяча – кожну години, майже 25 тисяч – щодня.
4. Аналіз змісту опублікованих протягом 1929-33 рр. близько 30-ти постанов радянського уряду засвідчує факти свідомого створення таких умов життя для сільського населення, Близько 81% загиблих від голоду в Україні були українцями, 4,5% – росіянами, 1,4% – євреями та 1,1% – поляками. Серед жертв було також багато білорусів, болгар та угорців.
5. У серпні 1932 був прийнятий репресивний закон, за яким закріпилася народна назва "закон про п’ять колосків" – на 10 років ув'язнення або розстрілом каралось будь-яке використання хліба для оплати праці в районах, що не виконали хлібозаготівельних планів. За перший рік дії нового закону за ним засудили 150 тисяч осіб
6. За даними Станіслава Кульчицького, восени 1932 року в Україні було майже 25 тисяч колгоспів, яким влада висунула завищені плани хлібозаготівлі. Попри це, 1,5 тисячі колективних господарств зуміли виконати ці плани і не потрапили під каральні санкції, тому смертельного голоду на їхніх територіях не було.
7. Найбільш постраждали від голоду колишні Харківська і Київська області (теперішні Харківська, Полтавська, Сумська, , Черкаська, Київська та Житомирська). На них припадає майже 53% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів
8. За підрахунками французьких демографів, внаслідок голодомору в Україні не народився 1 мільйон дітей. На загальні цифри смертності вплинуло й віддане тоді владою розпорядження ЗАГСам не реєструвати смерть дітей віком до 1 року.
9. Вчені дійшли висновку, що оскільки у цей період помирали переважно діти й молодь, середня тривалість життя українців у 1933 році становила 7,3 роки у чоловіків і 10,9 років у жінок. За всю історію людства подібних показників ніде не зафіксовано
10. У 2003 р. Спільна заява делегацій держав-членів ООН щодо 70-ї річниці Голодомору в Україні 1932-33 pp. вперше в історії ООН визначила Голодомор 1932-33 pp. як національну трагедію українського народу, висловила співчуття його жертвам та закликала світову спільноту віддати данину пам'яті тим, хто загинув у цей період історії. Співавторами Спільної заяви стали 36 держав-членів ООН. Її підтримали також Австралія, Ізраїль, Сербія і Чорногорія, 25 країн Європи.
Вшанування пам'яті жертв Голодомору відбувається не тільки в Україні, а й в усьому світі. У Лісабоні 26 листопада на площі Dom Pedro IV (Rossio) пройде акція "Мирна хода" – відбудеться мітинг-реквієм та подальша процесія до церкви Santo Antonio.
Небесна Сотня. У нас є герої. Герої-сучасники. Не колишні, майже казкові, а сучасники. Отже, маємо майбутнє, складне, але творче. Взагалі, не маю схильності до пафосу, але тут не втримаюся – мені соромно, що загинув не я, а вони. Я уникав такої нагоди – загинути. Так, я возив шини, ліки, носив їх куди треба, брав участь в культурних акціях на Майдані, писав тексти для підтримки духу і поліпшення настрою, але уникав нагоди загинути. А хтось не уникав. Ці душі – світле воїнство, котре постало, наче як з порожнечі. Але насправді воно постало з високих могил нашої древньої землі. Шляхетні воїни давнини переродилися в простих наших сусідів та друзів – студентів, фермерів, підприємців. Ці люди – наша нова аристократія, наша шляхта. Так, вона різна. Часом земельно-груба, часом виховано-тендітна, а часом загибла. Убита скаженими кріпаками та дешевими найманцями. Лицар від найманця різниться тим, що про нього пишуть поеми, а не плебейські віршики. Про нього мріють шляхетні панянки. За ним плачуть матері. Тішуся тим, що знайомий з кількома з цих лицарів особисто, і тим, що вони живі та здорові. Плачу за тими, хто поліг за мене, за моє майбутнє, за свіжий весняний вітер, за моє особисте сонечко в небі. Вони подарували нам все. Віддали все, що мали, і ми не можемо цим знехтувати. Амінь.
У нашому закладі 17 листопада весело та цікаво відбулася містична виховна година, або "Український" Хеловін" (керівник учитель української мови та літератури Ахмедова Ю.Н.) до якої долучилася і шкільна бібліотека. Для глядачів цього заходу було організовано виставку-інсталяцію "ФАНТАСТИКА + ПРИГОДА = ЧИТАЮ З НАСОЛОДОЮ" та "НУ ДУЖЕ СТРАШНІ СТРАШИЛКИ!!!"
10 листопада 2016 року на базі комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського» відбулося засідання обласної творчої лабораторії бібліотекарів навчальних закладів у формі майстер-класу з проблеми «Бібліотека – територія ідей та інновацій».
Учасниками від Компаніївщини були я, шкільний бібліотекар КЗ "Компаніївське НВО" Полтавець С.В., виступила з темою "Майстер-клас як форма поширення ідей і новацій у системі підвищення професійної компетентності бібліотекарів та стимулювання їх інноваційної фахової діяльності" та Ткаченко О.М., бібліотекар Нечаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. Ю. Яновського, яка виступила з темою "Веб-ресурс бібліотеки як платформа для розширення інформаційно-освітнього простору користувача".
Участю залишилася задоволена, отримала заряд енергії та поштовх до нових творчих звершень у бібліотечній справі. Рада була поспілкуватися з колегами-однодумцями, творчими та обдарованими бібліотекарями області.
Більше дізнатися про обласну творчу лабораторію дізнайтесь ТУТ
В рамках Тижня української писемності та мови у шкільній бібліотеці організована виставка "Наша мова калинова" та відбувся Турнір мовознавців учнів 10-11 класів.
У бібліотеці діє постійнодіюча виставка присвячена українській мові де зібрано багато корисної літератури. Поповнюється і картотека "Рідній мові - шана всенародна"
Протягом Тижня проходило безліч цікавих заходів, серед яких учням найбільше подобаються флешмоби.
В закладі проходить Тиждень знань пожежної безпеки на тему «Легко вогник запалити, та не просто загасити». Проведено ряд заходів на протипожежну тематику. Оформлено тематичну стінку «Не будьмо байдужими – врятуємо світ від пожеж». Учні початкової школи переглянули мультимедійну презентацію «Пожежна безпека для дітей» яку я презентувала та долучила учнів до обговорення презентації. Також у бібліотеці було проведено голосні читання на протипожежну тематику. Читачам запропоновано перегляд мультиплікаційних фільмів та документальних фільмів з теми, залучено до перегляду книжкової виставки "Пожежам - НІ!"
Читачі бібліотеки, учні 3-А класу провели відеофлешмоб "Про рідну Батьківщину українськими народними прислів'ями та приказками". Мета цього заходу у залученні читачів бібліотеки до вивчення народної мудрості, пошук її у фонді бібліотеки, виховання у дітей любові до рідної країни, її коренів, збереження національної культури. 
