26/04/2021

35 роковини Чорнобильської_катастрофи

Бібліотека КЗ "Компаніївське НВО" у співпраці з педагогом-організатором Оленою Ващенко провели з учнями закладу віртуальну подорож в минуле "Відлуння Чорнобиля", переглянули казку "Атон і таємниця Атома". Казка про Чорнобиль для дітей і не тільки.... Страшна трагедія з підступною радіацією відлунює і досі в житті багатьох людей світу... В основі казка Ганни Лимич Ідея - Світлани Рогаль Текст читає - Світлана Малько Монтаж - Сергій Малько. (https://www.youtube.com/watch?v=i2gSH_-Euhc).








Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.

У вересні 2003 року на саміті СНД Президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада голів держав СНД підтримала цю пропозицію.

Чорнобильська атомна електростанція є символом наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Трагедія, спричинена вибухом на її четвертому енергоблоці, не має аналогів за обсягами забруднення природного середовища, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їхній побут і соціально-економічні умови життя.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.

У цей день вшануймо ліквідаторів, за їх сміливість та відвагу! Передаємо найщиріші слова вдячності та доземний уклін за високу громадянську позицію і схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, чиї життя обірвав смертоносний атом.

26 квітня – є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу.

24/04/2021

Бібліотечний проєкт «Експрес-інтерв’ю «Моя улюблена книга»

 Вчені неодноразово доводили, що читання надзвичайно корисне. Люди, які регулярно читають, мають гарну пам'ять, розвинену фантазію, у них більший словниковий запас, вони більш емпатичні. Читаючі люди краще справляються зі стресом, а ті, хто читає перед сном, краще сплять.

На жаль, останні роки відбувається втрата інтересу до книги та читання.

Є багато порад, як прищепити дітям любов до книг, як привчити дитину регулярно читати, як зацікавити книгами та підтримувати цю звичку.

Бібліотекарі використовують для популяризації книги та читання, приваблення та заохочення читачів до бібліотеки безліч цікавих, креативних методів та прийомів.

Актив бібліотеки КЗ «Компаніївське НВО» розпочинає бібліотечний проєкт «Експрес-інтерв’ю «Моя улюблена книга». Перша частина – інтерв’ю з директором та учителями закладу, які дадуть відповіді на цікаві для наших учнів-читачів запитання про їх перші книги, про книги, які читають на даний час, та яку книгу порекомендували б прочитати підліткам чи своїм учням. Продовжуть проєкт випускники закладу. Дякую своїм активістам Ірішка Ткаченко та Дар'я Тюпа, які вперше спробували себе в ролі журналістів))). Далі буде…



23/04/2021

23 квітня — Всесвітній день книги та авторського права



Свято відзначається щорічно 23 квітня, починаючи з 1996 року.
Уперше спробу пов’язати 23 квітня з книгами було зроблено 1923 року продавцем книг у Каталонії (Іспанія). Початкова ідея належала валенсійському письменнику Вісенту Клавелу Андресу, який запропонував у такий спосіб вшановувати письменника Мігеля де Сервантеса, спочатку 7 жовтня, в день його народження, а потім — 23 квітня, у день його смерті.
У 1995 році ЮНЕСКО вирішило святкувати Всесвітній день книги та авторського права 23 квітня, оскільки цей день є датою смерті Вільяма Шекспіра та Інки Ґарсіласо де ла Веґи, а також днем смерті декількох інших видатних авторів, таких як Моріс Дрюон, Халлдор К. Лакснесс, Володимир Набоков, Жозеф Пла і Мануель Вальєхо. Історично збіглося так, що Шекспір і Сервантес померли 23 квітня 1616 р., — але не в той самий день, тому що на той час Іспанія послуговувалася григоріанським календарем, а Англія — юліанським. Сервантес фактично помер на 10 днів швидше за Шекспіра.
Всесвітній день книги та авторського права було проголошено на 28-й сесії ЮНЕСКО 15 листопада 1995 року. Рішення прийняте з метою просвіти, для подальшого розвитку усвідомлення культурних традицій, а також з урахуванням того, що книги є найвагомішим засобом поширення знань та найнадійнішим способом їхнього збереження. Це найчудовіший винахід для обміну ідеями за межами людського простору та часу, а також найпотужніша сила викорінення бідності та мирного будівництва . В резолюції відзначається також доцільність проводити в цей день книжкові виставки та ярмарок.
Приймаючи таке рішення, враховували досвід ряду країн та організацій, які вже й раніше проводили «День книги». Зокрема, в Іспанія у 1926 році король Альфонс XIII підписав декрет про святкування в Іспанії Дня іспанської книги. Після деякої полеміки, було вирішено, що цим днем стане 23 квітня — день смерті Мігеля Сервантеса. У Барселоні цей день збігся зі святом на честь заступника Каталонії Святого Георгія, коли книготорговці влаштовували грандіозний книжковий ярмарок. Саме там, з 1931 року, з’явився звичай дарувати троянду кожному, хто придбає книгу.
Це свято має на меті сприяти поширювати задоволення від книжок і читання. Щороку 23 квітня у всьому світі проводять святкування, мета яких — визнати чарівну силу книг, що є зв’язком між минулим і майбутнім, мостом між поколіннями та культурами. З цієї нагоди ЮНЕСКО та міжнародні організації, які представляють три основні галузі книжкової індустрії — видавців, книгорозповсюджувачів та бібліотеки, вибирають місто яке стає Світовою книжковою столицею, щоб упродовж наступного року підтримувати своїми власними ініціативами імпульс святкування Дня книги аж до 23 квітня наступного року. Головне святкування відбувається щорічно в штаб-квартирі ЮНЕСКО. Туди запрошують продавців книг, видавничі компанії та митців, щоб поділитися своєю пристрастю до книг та читання, проводячи практичні семінари для молоді з типографії, ілюстрування, книгопереплетення, книгодрукуванння. ЮНЕСКО щиро запрошує плекати книги як цінний інструмент для обміну знаннями, взаєморозуміння та відкритості у світі розмаїття.

#ДЕНЬ_ЗЕМЛІ Відео огляд виставки-інсталяції до Дня Землі "В долонях Всесвіту - ЗЕМЛЯ!"

 


"В долонях Всесвіту - ЗЕМЛЯ" - бібліотечний захід до Дня Землі. 5-А клас

 







Першачки у бібліотеці

 






17/04/2021

17 квітня — Міжнародний день кави!

 17 квітня — Міжнародний день кави! Вже більше 1000 років, 60% населення планети починає свій день з горнятка кави. Тому кава – другий за кількістю вживання напій після води. В основі процесу приготування цього напою лежить принцип вилучення з мелених зерен кави кафеола (натуральних ефірних олій), за рахунок їх взаємодії з гарячою водою. Саме ці ефірні олії надають напою ні з чим не порівнянний смак і аромат. Цікаво, завдяки чому цей магічний нектар став таким поширеним? Зараз спробуємо розібратися.

100 ЦІКАВИХ ФАКТІВ ПРО КАВУ
1: 42% українців регулярно п’ють каву.
2: Згідно з дослідженням, проведеним Університетом Каліфорнії, пара, яка піднімається від гарячої кави, містить деякі антиоксиданти в кількості, аналогічній 3-ом апельсинам.
3: У 1657 році у Британії кава рекламувалося як ліки від цинги і подагри.
4: Третину світового об’єму кави виробляє Бразилія – це більше півтора мільйона тонн кави в рік.
5: Кофеїн заборонений Інтернаціональним Олімпійським комітетом. Якщо в крові атлета більше 12 мікрограм кофеїну, він дискваліфікується. Щоб досягти такого рівня, досить випити 5 горняток кави.
6: Кава обсмажується при температурі 200-220 градусів Цельсія. Чим довший процес обсмажування, тим темніше вийде кава. Тривалість обжарювання в середньому 10-20 хвилин.
7: Кава класифікується за трьома ознаками: якість зерен (сорт, висота над рівнем моря), якість приготування і розмір зерна.
8: Перед обсмажуванням деяких сортів кави їх зелені зерна зберігаються декілька років. Експерти вважають, що їх смак при цьому значно покращується.
9: Кава вирощується в 45 країнах світу.
10: Кава – найпопулярніший напій у світі. Щорічно його випивається 400 мільярдів горняток .
11: Рецепт кави з книги 1844 року: «Столову ложку порошку в півлітра окропу, кип’ятити 20-25 хвилин. Залишити настоятися 4-5 хвилин. Додайте рибну шкірку, шматочок риб’ячого жиру або половину яйця».
12: Мішки для кави зазвичай виготовляються з конопель, і важать близько 70 кг при повному завантаженні. Потрібно, приблизно, 600 000 зерен для наповнення одного мішка.
13: Кавові дерева запилюються самостійно.
14: Кава, як ліки, досягла найвищого розквіту в Англії у 16 столітті. У той час мікстура з кави, масла і меду призначалася для зігрівання при багатьох хворобах. Пізніше в цій ролі стали використовувати чай.
15: Квіти кавових дерев живуть недовго, пахнуть жасминно-апельсиновим ароматом, і дають кавові зерна розміром з журавлину. Потрібно 4-5 роки, щоб дерево стало приносити достатній урожай.
16: Кава вперше стала відома в Європі як «арабське вино».
17: Кава, разом з пивом і горіховим маслом, увійшла до десятки найбільш відомих ароматів світу.
18: Кавові зерна, як виноград, дуже чутливі до температури, вологості, тиску, і термінів їх збирання.
19: Кави займає друге місце в загальносвітовому рейтингу найбільш продаваних товарів. На першому місці – нафта.
20: Лимон додають в каву вже упродовж декількох сотень років (раніше, ніж цукор). Кавове дерево «Арабіка»
21: Кавове дерево «Арабіка» може дати до 6 кг кави в рік, в залежності від вологості і температури повітря.
22: Перше кафе у Франції було відкрите на початку 17 століття, проте перед цим кава продавалася на вулицях арабськими торговцями у своєрідних «автоматах».
23: Кавові зерна після обсмажування обробляють спеціальними ароматичними речовинами(маслами) і охолоджують. При цьому пори в зернах відкриваються і поглинають більшу кількість ароматизатора.
24: З 1850 року ручна кофемолка стала незамінним атрибутом на кухні в США для середнього класу населення.
25: Чорні зерна кави містять менше кофеїну, ніж їх світлі аналоги. Чим довше обсмажується кава, тим менше в ній кофеїну.
26: Під час Громадянської війни в Америці солдати отримували 4 кг обсмаженої кави як частину раціону. Також, солдати могли вибрати зелену не обсмажену каву.
27: 1 акр (~ 40 соток) кавових дерев можуть дати до 5 тонн кавових зерен, які після обробки перетворяться в тонну меленої кави.
28: Протягом Другої Світової війни урядами було випито понад 130 мільйонів кілограм кави.
29: «Кава має бути чорною як пекло, сильною як смерть, солодкою як любов» – турецька народна приказка.
30: Добре обсмажені і подрібнені кавові зерна, розчинені в кип’яченій воді, як і раніше називаються «турецька кава». Цей рецепт не змінився з давніх часів та використовується в Туреччині і Греції.
31: Зараз, австралійці п’ють на 60% більше кави, ніж чаю, що в 6 разів більше, ніж в 1940 році.
32: Так званий сорт кави Hard Bean (важкі зерна) вирощується на висоті понад півтори тисячі метрів над рівнем моря.
33: Компанії-виробники кави виготовляють велику кількість кави без кофеїну. Витягнутий з порошку кофеїн вони продають фармацевтичним компаніям.
34: У США кава вирощується тільки на Гаваях та збирається в період між листопадом і квітнем.
35: Один з факторів, що сприяє популярності кави – смак, що поєднується майже з усім.
36: Кава у вакуумній упаковці уперше була представлена в 1900 році братами Хілл.
37: Вважається, що першим цукор в каву став додавати король франції Луї Чотирнадцятий в 1715 році.
38: Кава з льодом стала популярна в Японії з 1945 року.
39: Кавові дерева – вічнозелені, виростають до 5 метрів у висоту, проте, для полегшення збору урожаю, їх обрізають до висоти 2.5 метри.
40: Страхова компанія Ллойда в Лондоні починалася як кав’ярня.
41: Перша ліцензія на продаж кави була видана Дороті Джонс з Бостона в 1670 році.
42: У 1727 році саджанці кави були вивезені контрабандою з Парижа в Бразилію. Зараз Бразилія – найбільший виробник кави.
43: Бетховен був настільки педантичний у виборі кави, що кожного разу перераховував точно 60 кавових зерен при заварюванні своєї кави.
44: В Італії еспрессо вважається настільки важливим напоєм, що його ціна регулюється на урядовому рівні.
45: В Японії вважають, що користь організму приносить не тільки вживання кави всередину, але і ванни з кави, секрет приготування яких майстри зберігають у таємниці. Відомо лише, що кавову масу, налиту у ванну, нагрівають до 65 градусів, лежати в ній потрібно не менше двадцяти хвилин. Ефект – підвищується життєвий тонус і зникає втома. Ці процедури настільки популярні в Японії, що існує мережа кавових саун, у яких є не тільки ванни, але і басейни з кавою.
46: У Японії кав’ярні називаються Kissaten.
47: На о. Суматра найцінніші сорти кави збирають, слідуючи за звичками тварини – Лювака, яка вибирає найкращі зерна кави і з’їдає їх. З екскрементів, залишених цими тваринами, вибирають зерна, з яких роблять каву сорту «Kopi Luwak» ціною більше 300$ за кілограм.
48: Приготована кава в процесі охолодження виділяє понад 700 хімічних речовин, що становлять її аромат.
49: Араби почали вирощувати кавові дерева ще в 14 столітті.
50: Пересмажені зерна кави дуже добре горять.
51: У 16 столітті турецька жінка могла подати на розлучення, якщо чоловік не зміг зберегти наповненою сімейну горнятко кави (місцева традиція).
52: Аромат та смак каві надають так звані кавові олії які, незважаючи на назву, вони мають властивість розчинятися у воді.
53: Якщо у вашому будинку оселилися мурахи і ви ніяк не можете позбутися від цих набридливих сусідів – не лякайтеся, досить насипати висохлу кавову гущу там, де найбільші скупчення цих комах, і вони зникнуть.
54: Якщо ви випадково подряпали дерев’яні меблі – сильно натріть місце пошкодження гарячої кавовою гущею, і колір відновиться.
55: У 1790 році в США була відкрита перша компанія-виробник кави та розміщене перше рекламне оголошення в газеті, що рекламує цей напій.
56: Ірландський крем та Фундук (Irish cream, Hazelnut) – самі популярні аромати кави.
57: Jamaica Blue Mountain вважається однією з кращих марок кави у світі.
58: Якщо шкіряні речі втратили блиск або трохи обідрались – змішайте кавову гущу з гліцерином і протріть їх цією сумішшю.
59: Великі дози кави смертельні. Якщо Ви вип’єте 100 горняток кави за 4 години – помрете.
60: Молоко в каву стали додавати з 1680 року, коли один французький лікар порадив таке поєднання в лікувальних цілях.
61: У середній шоколадці містить 30 мг кофеїну, а у горнятку – 100-150 мг.
62: 1 жовтня – офіційний День кави в Японії.
63: Маленькі мішечки з кавовими зернами рекомендується класти в шафи з одягом – вони не тільки додають речам аромат, але і відлякують міль.
64: У 1645 році в Англії були заборонені кав’ярні, оскільки вважалося, що там збираються змовники.
65: В Токіо знаходиться більше 10 тисяч кавових магазинів та тисячі кавових автоматів.
66: У 1763 році у Венеції було більше 200 кавових магазинів.
67: У Бразилії понад 5 мільйонів людей зайняті в кавовому виробництві.
68: Сирі кавові зерна, вимочені у воді, є ласощами в багатьох частинах Африки.
69: За деякими дослідженнями, кава допомагає полегшити симптоми астми.
70: Найбільшим рівнем споживання кави на душу населення має Скандинавія, мешканці якої випивають майже 14 кг кави в рік. Середній італієць споживає «всього» 5 кг
71: Назва Каппучіно пішла від ордену Капуцинів у 16 столітті.
72: Спеціальні дослідження показали, що стимулюючий вплив на людину роблять тільки перші 2-4 горнятка кави. Наступні дози просто швидко виводяться з організму.
73: Якщо в шерсті вашого домашнього улюбленця оселилися блохи – спочатку вимийте його засобом від бліх, а потім натріть кавовою гущею та ретельно змийте її. В результаті отримаєте вихованця з шовковистою шерстю і приємним запахом.
74: Близько 8000 зерен сорту Арабіка потрібно, щоб приготувати кілограм кави. Всі ці зерна збираються вручну.
75: Арабіка – це назва дикого лісу в Ефіопії, де росте сорт кави з однойменною назвою. Ця плантація досі росте, висота дерев у середньому складає 5-7 метрів.
76: Багато садових рослин (троянди, рододендрони, азалії, лілії та інші) дуже люблять підживлення кавовою гущею.
77: Перша комерційна еспрессо-машина була зроблена в Італії в 1906 році.
78: У Італії більше 200 000 кав’ярень.
79: Французький філософ Вольтер випивав до 50 горняток кави в день.
80: Каву п’ють не лише за традиційно приготовленим рецептом, але і холодною. Холодна кава вважається відмінним способом підняти тонус у жаркий і задушливий день.
81: Дим палаючої кавовій гущі не переносять мухи та оси.
82: Є рецепти приготування кави, які багатьом можуть здатися дуже дивними. Серед них є кава з маслом, перцем і навіть з часником.
83: Так званий миттєвий підбадьорливий ефект від горнятка кави всього лише вигадка. Справа в тому, що кофеїн починає свою дію на головний мозок лише через тридцять хвилин. Підбадьорливий ефект триває від двох до шести годин.
84: Африканські племена спочатку не пили, а їли каву.
85: Давним-давно каву варили не із зерен, а з кавової шкірки. Потім її стали обсмажувати, а далі спробували смажити і самі зерна.
86: А шведський король Густав 3 дуже боявся в країні нових напоїв: чаю та кави. Він вирішив перевірити їх «отруйність» на двох братах, одному з яких кожен день давали три горнятка чаю, а іншому – три горнятка кави. Ні Густав 3, ні його придворні лікарі так і не побачили смерті братів від цих напоїв, оскільки померли раніше.
87: У 2010 році в Лас-Вегасі була налита найбільша горнятко кави в світі, яка потрапила в Книгу рекордів Гіннесса. Її обсяг становив майже 35 тисяч кавових горняток.
88: Фільтр для кави був винайдений в 1908 році в Німеччині, коли Мелітта Бенц накрила горнятко кави промокальним папером, щоб відфільтрувати осад.
89: Допустима доза кави для курця менше, ніж для некурящого.
90: Дослідники з’ясували, що кофеїн сприяє виробленню в організмі речовин, що відповідають за емоції. Тому ті, хто регулярно п’ють каву, менше схильні до самогубства.
91: Термін «Американо» з’явився під час Другої Світової Війни. Браві американські солдати не могли пити міцний європейський кави і просили розбавити його водою.
92: Найбільше каву п’ють у Фінляндії. Там на одного дорослого припадає 5 горняток кави в день.
93: горнятко чорної кави без цукру не містить калорій.
94: Одна горнятко кави – це більше 300 антиоксидантів, які затримаються у вашому організмі на місяць.
95: Любителі кави рідше відвідують стоматолога. Хімічні елементи, що містяться в каві, не дають бактеріям осісти на зубній емалі.
96: Для приготування гарного «еспрессо» діє правило чотирьох «М»: Macinazione (правильний помел), Miscela (правильне змішування сортів), Macchina (кавова машина) і, звичайно, Mano (бариста).
97: Найбільший сорт кавових зерен – нікарагуанський Margogipe.
98: Німецький лікар Leonhard Rauwolf, який повернувся з десятилітнього подорожі по Близькому Сходу в 1561 році, дав такий опис кави: «Напій чорного кольору, як чорнило, корисний для лікування багатьох хвороб, особливо шлунка, подається у фарфоровій горнятку, складається з води та плодів дерева».
99: «Кава змушує людей даремно витрачати свій час і гроші. І все це із-за маленької горнятка чорної, гіркої, смердючої калюжі тошнильной води». – жіноча петиція проти кави, 1674 рік.
100: І на останок нагадаємо, що правильно приготована кава – це 98,76% води і 1,24% твердих речовин, що походять від кавового зерна.
А якому кавовому напою Ви надаєте перевагу?
Джерело: SENFIL magazine


13/04/2021

НУШ РЕКОМЕНДУЄ: 36 КНИГ, ЯКІ ПОТРІБНО ПРОЧИТАТИ СУЧАСНОМУ ВЧИТЕЛЮ І БАТЬКАМ

Кращі книги про освіту, саморозвиток та виховання

Кен Робінсон “Школа майбутнього”
Кен Робінсон “Освіта проти таланту”
Фредерік Лалу “Компанії майбутнього”
Стівен Кові “Сім навичок високоефективних людей”
Джон Медіна “Правила розвитку мозку дитини”
Деніел Сігел “Секрети мозку. 12 стратегій розвитку дитини”
Януш Корчак “Як любити дитину”
Пасі Салберґ “Фінські уроки 2.0”
Аманда Ріплі “Розумники”
Даніель Канеман “Мислення швидке і повільне”
Келлі Макгонігал “Сила волі. Шлях до влади над собою”
Брене Браун “Дари недосконалості”
Тоні Вагнер, Тед Дінтерсміт “Мистецтво навчати. Як підготувати дитину до реального життя”
Брене Браун “Стань сильнішим”
Вікторія Горбунова “Виховання без травмування”
Леоднід Ушкалов “Шевченко від А до Я”
Тихолоз Богдан “Франко від А до Я”
Терещук Галина “Шептицький від А до Я”
Олександра та Даніель Мізелінські “Карти”
Генрі Марш “Історії про життя, смерть і нейрохірургію”
Генрі Марш “Ні сонце, ані смерть. Зі щоденників нейрохірурга”
Шон Кові “Сім звичок високоефетивних підлітків”
Валерій Пекар “Різнобарвний менеджмент”
Мері Шіді Курсінка “Виховання надзвичайної дитини”
Джулі Літкотт-Гаймс “Як виховати дорослого”
Пітер Браун “Дикий робот”
Марк Лівін “Ріки та дороги”
Девід Брукс “ДНК особистості”
Міхий Чиксентміхай “Потік. Психологія оптимального досвіду”
Віктор Франкл “Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог в концтаборі”
Піко Айєр “Мистецтво спокою. Пригоди на шляху в нікуди”
Джон Куніос, Марк Біман “Момент еврики. Ага-реакції, творчий інсайт і мозок”
Гері Чепмен “П’ять мов любові”
Георгій Коваленко “Біблійні історії для дітей”
Стівен Кові “12 важелів успіху”
Дік Свааб “Ми – це наш мозок”

13 квітня -115 років від дня народження Оксани Іваненко

                                 

Народилася 31 березня (13 квітня) 1906 року в Полтаві. Дочка журналіста та письменника Дмитра Олексійовича Іваненка і вчительки Лідії Миколаївни Іваненко, сестра фізика-теоретика Дмитра Іваненка.

"Писати я почала дуже рано, як тільки вивчилася читати, а читала я з чотирьох років...Псувала на своє безліч паперу...і в шість років вирішила видавати свій журнал. Він називався "Гриб". Мій журнал, правда, після кількох номерів "прогорів"... Але я продовжувала писати нескінченні повісті." Навчалася у гімназії, потім у робітничій школі. 1922 року вступила до Полтавського інституту народної освіти.

Навчалася в жіночій гімназії, а закінчувала радянську робітничу школу. 1922 року вступила до Полтавського інституту народної освіти і почала працювати вихователькою дитбудинку.

Під час навчання в Харківському інституті народної освіти на факультеті соціального виховання Оксана Іваненко прочитала рецензію на повість Л. Сейфулліної «Правопорушники». І вмить згадала про доброго знайомого своєї матері Антона Макаренка, який завідував на той час колонією для неповнолітніх правопорушників під Полтавою. Негайно вирішила їхати туди на практику, а після закінчення в 1926 році інституту поїхала туди на роботу, прихопивши ще кількох однокурсників. До речі, у романі «Педагогічна поема» Макаренко вивів дівчину в образі Оксани Варської. У 1926 році закінчила факультет соціального виховання Харківського інституту народної освіти, у 1931 році — аспірантуру при Українському науково-дослідному інституті педагогіки, керувала секцією дитячої літератури у Київській філії цього інституту. Була вихователькою в дитячій колонії імені Горького під керівництвом Антона Макаренка

Літературна творчість захопила її дуже рано. Перший твір — казка «Квіти» — було надруковано 1917 року в журналі полтавських гімназистів «Слово».

Писала вірші та п'єски. Але початком свого творчого шляху Оксана Іваненко вважає 1925 рік, коли в журналі «Червоні квіти» було опубліковано оповідання «До царя». У 1928-31 роках навчалася в аспірантурі Українського науково-дослідного інституту педагогіки і захистила роботу на звання наукового працівника з правом доцента. ). У 1932–1939 працювала у видавництві «Молодий більшовик», у 1947–1951 роках — у журналі «Барвінок». У 1939–1957 роках мешкала в Києві у будинку письменників Роліті. Після того деякий час працювала в Київській філії цього інституту, одночасно й у видавництві «Молодий більшовик». 1938 року перейшла на творчу роботу. В 1947-1951 роках редагувала дитячий журнал «Барвінок».

Оксана Іваненко написала кілька десятків книжок оповідань, повістей і казок для дітей та юнацтва. Серед них: «Майка та жабка» (1930), «Дитячий садок». (1931), «Черевички» (1933), «Лісові казки» (1934), «Великі очі» (1936), «Джмелик» (1937), «Три бажання» (1940), «Куди літав журавлик» (1947), «Казки» (1958) та ін. Ці твори розкривають людське життя, допомагають пізнати красу рідної природи. У більших її творах — повістях і романах — розповідається про видатних діячів культури, відомих письменників. Сюди належать повісті «Друкар книг небачених» (1947, про І. Федорова), «Богдан Хмельницький» (1954), романи «Тарасові шляхи» (1961, перші дві частини опубліковані 1939, про життя Тараса Шевченка), «Марія» (1973, про Марка Вовчка).

Неабиякий інтерес викликає роман про життя і творчість Т. Г. Шевченка, його горьовані шляхи від дитинства до смерті, написаний з любов'ю, знанням і майстерністю. Про те, як письменниця йшла до відтворення образу Великого Кобзаря, вона розповіла в нарисі «Мої Тарасові шляхи», вміщеному в книзі спогадів «Завжди в житті» (1985, відзначена Державною премією УРСР ім. Т. Г. Шевченка, 1986 Поява книжок Оксани Іваненко «Друкар книжок небачених», «Богдан Хмельницький», збірки «Води з кринички» (оповідання про Андерсена, Заньковецьку і Чехова, Пирогова і Гарібальді), роману «Марія» свідчили про зрослу майстерність письменниці, широту її історичних пошуків і прагнення поставити визначних діячів української історії у контекст світових подій.

О. Д. Іваненко відома і як перекладачка. Вона переклала українською мовою роман А. Моруа «Тургенєв» (1977), збірку оповідей П. Бажова «Малахітова шкатулка» (1979), окремі твори В. Г. Короленка, Л. М. Толстого, казки Г. К. Андерсена, братів Грімм та інших. її твори (роман «Марія» та інші) перекладено іноземними мови.

У 1986 році письменниця відвідала Полтавський педінститут, музеї Панаса Мирного і В. Короленка, виступала перед учнями і вчителями. Ця поїздка в рідну Полтаву освіжила душу письменниці.

Оксана Дмитрівна залишила рідні місця в середині 20-х років і приїхала до Полтави, щоб дихнути повітрям свого дитинства і юності. На колишній Різницькій горі (тепер — вул. Василя Верховинця) вона знову побачила незруйновані батьківські будівлі і майже такий, як і був давно колись, краєвид із монастирем, що його малював Шевченко, і Ворсклою...

Близько семидесяти років працювала О.Д. Іваненко на літературній ниві. Уже давно виросли читачі її перших казок та оповідань.

На зміну їм прийшли молодші покоління, які так само щиро захоплюються книжками письменниці. Бо її твори несуть знання, вчать людяності, патріотизму. У кожному з них відчувається глибоке розуміння дитячої душі. У грудні 1997 року на 92 році життя земний шлях Оксани Дмитрівни Іваненко скінчився.

Оксана Іваненко видала велику кількість книг для дітей.

Також відома як художній перекладач. У її перекладі опубліковані, зокрема:

  • Казки братів Грімм - з німецької.
  • «Малахітова шкатулка» Павла Бажова - з російської.
  • Казки Ганса Християна Андерсена - з данського.
  • «Сліпий музикант», «Діти підземелля» Володимира Короленка - з російської.

Лауреат Літературної премії ім. Лесі Українки 1974 р. за повість «Рідні діти», роман «Тарасові шляхи» та «Лісові казки».

Авторка повістей:

  • «Друкар книжок небачених» (1947, про Івана Федоровича);
  • «Рідні діти» (1951);
  • «Богдан Хмельницький» (1954);
  • «Великий шум» (1967).

Авторка романів:

  • «Тарасові шляхи» (1961, перші дві частини вийшли 1939; про Тараса Шевченка);
  • «Марія» (1973, 1988; про Марка Вовчка).

Іваненко багато працювала в галузі художнього перекладу українською мовою. Серед перекладених творів:

  • «Тургенєв» Андре Моруа — книга про Івана Тургенєва та російську культуру 19 сторіччя з європейського погляду. Цей переклад вийшов 1977 року значно раніше російського;
  • «Малахітова шкатулка» Павла Бажова — з російської (1979);
  • «Сліпий музикант», «Діти підземелля» Володимира Короленка — з російської;
  • Казки Ганса Крістіана Андерсена — з данської.
  • Казки братів Грімм — з німецької.

Автор сценарію фільму «Гірська квітка» (1937), поставленому В. Т. Артеменком в Одесі.

Авторка книги спогадів «Завжди в житті» (1985).

Її твори видано п'ятитомником «Твори» (т. 1—5, 1984–1994).

Нагороди

Лауреат літературної премії імені Лесі Українки (1974; за повість «Рідні діти», роман «Тарасові шляхи» та «Лісові казки»). Лауреат Шевченківської премії (1986; за книгу «Завжди в житті»).

Нагороджена орденом Дружби народів, трьома орденами «Знак Пошани», медалями.


10/04/2021

10 квітня - 88 років від дня народження Віктора Семеновича Близнеця.

 Письменник-прозаїк, автор популярних творів для дітей – від казок та оповідей до повістей. Народився Віктор Близнець у Кіровоградській області в тяжкий 1933 рік, а значну частину його дитинства забрала Друга світова війна.

Закінчивши факультет журналістики Київського університету, Віктор Близнець працював у газетах, журналах, видавництві, писав оповідання й повісті про дітей і для дітей. Хоч у радянській дитячій літературі й уважалося, що читання трагічних творів шкідливе для юної несформованої психіки, та Близнець успішно порушив це правило в багатьох своїх творах. У кожній своїй книжці письменник говорив із дітьми про найважливіше – життя і смерть, правду й кривду, любов і ненависть. Говорив просто, як із дорослими. Тож і не дивно, що його книжки для дітей одразу привернули увагу читачів і критиків. Величезний успіх мала повість «Звук павутинки», яка змусила критиків говорити про автора як про одного з найяскравіших дитячих письменників України. 2003 року Міжнародний освітній фонд ім. Ярослава Мудрого започаткував Літературну премію «Звук павутинки» імені Віктора Близнеця за найкращі твори для дітей.

Перейдіть за посиланням та ознайомтеся з життєвим та творчим шляхом Близнеця за допомогою інтерактивного плакату. https://www.thinglink.com/scene/909542303482249219

01/04/2021

День сміху

1 квітня – Міжнародний День птахів (День зустрічі птахів)


1 квітня – Міжнародний День птахів (День зустрічі птахів) (International Birds Day)
Міжнародний день птахів проходить щороку в рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» і не випадково його відзначають саме в квітні. 1 квітня 1906 року була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів. День птахів – це не лише річниця Конвенції, а й час повернення пернатих з вирію. Вперше цей день як масове дитяче свято стали проводити в Сполучених Штатах Америки. Організатором був вчитель з містечка в штаті Пенсільванія. Незабаром його підтримала одна з популярних газет «Пітсбурзька телеграфна хроніка», що почала популяризацію Дня птахів.5813204f
Мета цієї акції – звернути увагу людства на проблеми збереження пташиного світу, адже вони стосуються всіх країн і континентів.
Птахи живуть на планеті понад 150 мільйонів років, немає на Землі такого куточка, де б їх не було. Природно при цьому, що їхній зовнішній вигляд є досить різноманітним і способи життя відрізняються.
Неоціненну користь приносять птахи людині. Вчені підрахували, що на ділянці площею 1 км2 птахи знищують не менше ніж 25 кг комах. До того ж вони є досить спритними і діяльними. Пара синиць може «обробити» за день близько 40 яблунь, збираючи з них шкідників. Але птахи знищують комах вибірково. Дятли зазвичай віддають перевагу короїдам, сіра мухоловка – летючим комахам, переважно мухам, іволга живиться в основному волохатою гусінню. Є також види, які не дуже вибагливі до їжі, з комахоїдних – це шпаки та воронові.
Птахи знищують не лише шкідливих комах, а й багато шкідливих гризунів, які часто завдають значних збитків урожаю сільськогосподарських культур. Варто зазначити, що сови та більшість денних хижих птахів з’їдають величезну кількість мишей-полівок та інших гризунів.
Птахи також сприяють поширенню дерев та кущів. Наприклад, сойка живиться не лише комахами та гризунами, восени вона збирає про запас жолуді, розносячи їх по лісу, ховаючи біля пнів, під листям та в інших місцях. Багато птахів (шпаки, дрозди, сірі куріпки, тетеруки) восени та взимку живляться переважно ягодами горобини, калини, терену, малини, бузини, насіння яких вони переносять на значні відстані.птицы1
Крім цього, птахи створюють необхідний ланцюг у ряді живих істот, забезпечують рівновагу в боротьбі за існування у тваринному світі.