Психологи пов’язують ці емоції з певними хімічними реакціями в мозку, що відповідають за викид гормону окситоцину. Зазвичай його називають «гормоном любові», що допомагає знизити кров'яний тиск, поліпшити загальний стан серця, підвищити самооцінку, поліпшити настрій. Він надає людині почуття благоговіння, щирої радості та безмежної вдячності. Окситоцин спричиняє виділення хімічної речовини – оксиду азоту, що розширює кровоносні судини. Це трохи знижує кров'яний тиск, а тому окситоцин називають ще «кардіозахисним» гормоном.
Коли людина робить щось хороше для інших, то в неї підвищується кількість лімфоцитів та розширюються кровоносні судини. Це також може стосуватися і тих, хто стає свідками спонтанного прояву доброти. Доброта може посилити почуття сили та енергії, допомагає розслабитися та почуватися менш пригніченим. Американські вчені вважають, що добрі люди менше хворіють та довше живуть. Дослідники спостерігали за 400 подружніми парами літніх людей протягом 5 років. Партнери, що проявляли увагу та турботу один до одного, хворіли вдвічі рідше. Дослідники також зауважили, що в середньому чуйні люди живуть на 9 років довше. Імовірно, через те, що в них кращий імунітет та здоровіше серце.
Згідно з дослідженням японських та американських психологів, проведеним в університеті Квансей Гакуін і коледжі Кобе (Японія), чим більше добрих справ ми робимо, тим щасливіше ми себе почуваємо. На думку вчених, ті люди, які висловлюють іншим свою подяку, ніжність та інші добрі почуття в повсякденних справах, не тільки дивляться на світ з великим оптимізмом, але й фізично почуваються краще.
Доброта сприяє виробленню природних болезаспокійливих речовин – ендорфінів. Коли людина допомагає іншим, її мозок виробляє велику кількість ендорфінів. Вони мають заспокійливу дію, нейтралізують наслідки стресу та знімають депресію. Прояв доброти до інших є і своєрідним антидепресантом, оскільки наші почуття підвищують рівень серотоніну, (відомий, як хімічна речовина «гарного самопочуття») що забезпечує зцілення та заспокоює.
Доведено, що в добрих людей рівень кортизолу (гормону стресу) на 23% менше і вони старіють повільніше, ніж інші люди. Коли людина радісна та щаслива, розуміє, що потрібна іншим, то почуття пригніченого настрою може зменшитися, а старіння сповільнитись.
Університет Британської Колумбії провів дослідження серед людей, які відчували соціальну тривожність. Їм було запропоновано робити по декілька добрих справ на тиждень. Після 1 міс. в них спостерігалося значне підвищення позитивного настрою, задоволеність відносинами та зниження соціального уникнення.
День спонтанного прояву доброти покликаний підкреслити важливість добрих справ, дій та слів. У День доброти озирніться навколо, допоможіть та підтримайте тих людей, яким це потрібно. Ви можете зробити щось, що допоможе іншому відчути себе краще: наприклад допомогти сусідові запастися продуктами, відвідати самотнього родича, нагодувати птахів у парку, підтримати громаду, що захищає довкілля у вашому районі, посміхнутися дружині (чоловіку) чи дитині. Окрім того, варто вчити дітей бути добрими, чуйними до дорослих, стареньких, тваринок, виховуючи в них почуття відповідальності за кожне слово та дію.
Іноді найменший прояв співчуття до інших або й навіть слова «будь ласка» або «спасибі» можуть зробити життя іншого кращим. Бути добрим – це не слабкість характеру, а навпаки – велика сила, що допомагає вижити, залишатися людиною і зберігати найкращі та необхідні якості характеру.
Девізом Дня спонтанної доброти можна вважати слова великого американського класика: «Доброта – це якість, прояв якої ніколи не буває зайвим».
Будьте уважні та добрі до своїх рідних, сусідів та колег! Намагайтеся щодня зробити щось корисне, добре від щирого серця!
Президент України Володимир Зеленський оголосив 16 лютого 2022 року Днем єднання. Відповідний указ глава держави видав напередодні, 14 лютого.
Читачі бібліотеки долучилися до Всеукраїнського челенджу #UAразом
Бібліотека КЗ "Компаніївське НВО" до Дня безпечного Інтернету рекомендує ознайомитися із вебліографічним посібником "Інтернет-ресурси на допомогу освітньому процесу".
8 лютого 2022 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day).
Інколи школярі не можуть правильно зреагувати на матеріали з мережі з різних причин. Робота у цьому напрямку для вчителів та батьків дуже важлива. Безконтрольний доступ до інтернету може мати негативні наслідки для дитини.
Типи загроз
Стосуються особистої безпеки:
Ознайомлення з порнографічними матеріалами, ненормативною лексикою, інформацією суїцидального характеру, расистського, ненависницького чи сектантського змісту.
Загроза отримання недостовірної чи неправдивої інформації.
Формування залежності (ігрової, комп’ютерної, інтернет).
Спілкування з небезпечними людьми (збоченці, шахраї, грифери).
Залучення до виконання протиправних дій (хакерство, порушення прав та свобод інших).
Стосуються безпеки інших.
Матеріали, існування та використання яких може стати причиною посягання на безпеку оточуючих (наприклад, інформація про створення вибухівки).
Свідоме та несвідоме введення в оману інших.
Вчинення протиправних дій, що тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.
Кібербулінг – свідоме цькування та приниження, передусім однолітків.
Стосуються загрози витоку персональної інформації:
Розголошення персональної та конфіденційної інформації (прізвища, імена, контакти, секретні дані кредитних карток, номери телефонів).
Загроза зараження ПК вірусами різної категорії.
Небезпека завантаження програм зі шкідливими функціями.
Це найбільш поширені типи загроз, з якими може зіштовхнутися дитина в інтернеті, викладаючи чи переглядаючи сумнівну інформацію. Від деяких з них можна захиститися технічними засобами, але більшість вимагають комплексного підходу.
Пам'ятка
Основні правила безпечної роботи в інтернеті, про які варто сказати дітям
#Тиждень_безпеки_життєдіяльності
Всесвітній день читання вголос.
