КОНКУРС ТВОРЧИХ РОБІТ "СОЛОВЕЙ СПІВАЄ. ДОКИ ГОЛОС МАЄ"
Писати про українську мову, думати про неї, знімати фільми – то прагнути до єдності минулого, сучасного і майбутнього нашої нації, держави, то осмислювати місце та значення України в історії людства.
Досліджуючи феномен української мови, доктор філологічних наук, академік П. І. Кононенко та доктор філософських наук Т. П. Кононенко писали: „Мова – не тільки й не просто засіб спілкування (отож, достатньо знати кілька сот чи й десятків слів, щоб бути депутатом Верховної (місцевої) Ради, міністром, керівником області, наукової чи й освітньої інституції). Мова – це голос Землі і Космосу; ритм колиски, з якої починається шлях людини у Світ; симфонія універсальної природи; пам’ять і зов предків, закодовані й виражені в духовному генофонді етнонації; пісня матері для немовляти, дума батька для спраглих любові і захисту дітей; мова – це ніжність роси та героїчна величність козацького маршу; пісня закоханих і плач осиротілих; це щебет солов’я й грізне каркання ворона; це лірика творчості митця і математична симфонія інтелекту, науки, де міра почуттів і мислення, гуманізму та честі, мрії і волі, патріотизму і професіоналізму. Мова – це критерій справжності людини; образ і паспорт народу. Мова – це голос людини і Всесвіту!”
